рибчина —
рибчи́на 1 іменник жіночого роду, істота риба рибчи́на 2 іменник жіночого роду, істота про жінку, дівчину
Орфографічний словник української мови
рибчина —
-и, ж. 1》 розм. Маленька риба. 2》 Пестливе звертання до дівчини, жінки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рибчина —
РИБЧИ́НА, и, ж. 1. розм. Маленька риба. * У порівн. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Плескалась, як рибчина (з народної пісні); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
рибчина —
РИБЧИ́НА, и, ж. 1. розм. Маленька риба. *У порівн. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Плескалась, як рибчина (Укр.. лір. пісні, 1958, 85); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Мушк.
Словник української мови в 11 томах