рибчина

рибчи́на 1

іменник жіночого роду, істота

риба

рибчи́на 2

іменник жіночого роду, істота

про жінку, дівчину

Значення в інших словниках

1. рибчина — -и, ж. 1》 розм. Маленька риба. 2》 Пестливе звертання до дівчини, жінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рибчина — РИБЧИ́НА, и, ж. 1. розм. Маленька риба. * У порівн. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Плескалась, як рибчина (з народної пісні); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
3. рибчина — Рибчи́на, -ни; -чи́ни, -чи́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. рибчина — РИБЧИ́НА, и, ж. 1. розм. Маленька риба. *У порівн. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Плескалась, як рибчина (Укр.. лір. пісні, 1958, 85); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Мушк.  Словник української мови в 11 томах