робітня —
Майстерня [V]
Словник з творів Івана Франка
робітня —
робі́тня іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
робітня —
Робі́тня. Майстерня, ательє. Перша буковиньска специяльна робітня обуви Івана Діка, що скінчив промисловий курс в ц. -к. технольозічнім промисловім музею в Відни (Б., 1900, рекл.); Осип Нехцай.
Українська літературна мова на Буковині
робітня —
-і, ж., заст. Майстерня. || Цех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
робітня —
РОБІ́ТНЯ, і, ж., діал. Майстерня. Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Леся Українка); * Образно. Гете видав свою переписку [листування] з Шиллером, свої спомини..
Словник української мови у 20 томах
робітня —
робі́тня майстерня; ательє; цех (ст): Фелон та петрахиль ушили українки в “Доставі”. Прапор виконала львівська робітня на замову впрост від стрільців через Івана Іванця. Це була робітня, яка мала робітниці, вишколені до вишивання прапорів (Боберський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
робітня —
МАЙСТЕ́РНЯ (про підприємство, цех тощо), ДВІР іст., РОБІ́ТНЯ діал.; АТЕЛЬЄ́ (художника, скульптора, фотографа тощо); СТУ́ДІЯ (живописця, скульптора).
Словник синонімів української мови
робітня —
РОБІ́ТНЯ, і, ж., діал. Майстерня. Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Л. Укр., III, 1952, 44); *Образно. Гете видав свою переписку з Шіллером, свої спомини..
Словник української мови в 11 томах
робітня —
Робітня, -ні ж. Мастерская. Желех.
Словник української мови Грінченка