робітня
Робі́тня. Майстерня, ательє. Перша буковиньска специяльна робітня обуви Івана Діка, що скінчив промисловий курс в ц. -к. технольозічнім промисловім музею в Відни (Б., 1900, рекл.); Осип Нехцай. Робітня обуви мужескої і дамскої (специяліст — абсольвент Чернов[ецкого] технольогічного курсу, полковий доставец обуви при 22 полку обор[онному] краєв[ому]) в Чернівцях принимає всілякі роботи і виконує їх солідно і дешево (Б., 1903, рекл.); Черновецкий кружок “Жіночої Громади” поручає ласкавим зглядам П. Т. Публики свою першу на Буковині україньску Робітню дамских суконь, костіюмів і біля в Чернівцях, в “Народнім Домі", ул. Петровича ч. 2. 1 пов[ерх] (Б., 1909, рекл)
// порівн. пол. pracownia — майстерня, ательє.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.