рогатка
Рога́тка. За часів Австро-Угорщини в Галичині і Буковині застава на дорогах при в’їзді у місто, що за проїзд через неї збирався митний збір до цісарської скарбниці; шлагбаум. Опісля позволено місту Чернівцям поставити рогатку на цісарскій дорозі (Б., 1895, 5, 4); Доложить ся стараня, щоб здійснити найважнійші бажаня мужицтва, а то украєвленє доріг і знесенє рогаток (Б., 1907, 44, 1)
// пол. rogatka — шлагбаум, rogatki miejskie — міська застава, rogatkowe, іст. — митний збір за проїзд через міську заставу, нім. der Schlagbaum — рогатка.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.