Значення в інших словниках
-
рогатка —
Дерев'яна поперечка, яка загороджувала дорогу, біля неї брали мито за проїзд дорогою [VI,VII] — застава на дорозі, де збирали плату з проїжджих та піших (за часів австро-угорської влади) [XII]
Словник з творів Івана Франка
-
рогатка —
Рога́тка. За часів Австро-Угорщини в Галичині і Буковині застава на дорогах при в’їзді у місто, що за проїзд через неї збирався митний збір до цісарської скарбниці; шлагбаум. Опісля позволено місту Чернівцям поставити рогатку на цісарскій дорозі (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
рогатка —
-и, ж. 1》 Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. || тільки мн., перен. Взагалі якісь свідомо створені перешкоди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рогатка —
РОГА́ТКА, и, ж. 1. Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. Дорогу їм перегородили міцні сталеві рогатки, замасковані кущами (В. Козаченко); Міщани й чернь ..
Словник української мови у 20 томах
-
рогатка —
рога́тка іст. міська застава: Перед самою рогаткою, що була великою брамою з залізних крат на їздні і двома такими же фіртками для пішоходів...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
рогатка —
ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПІДСТА́ВА діал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НА діал., ПЕРЕМІ́ШКА діал.
Словник синонімів української мови
-
рогатка —
РОГА́ТКА, и, ж. 1. Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. Дорогу їм перегородили міцні сталеві рогатки, замасковані кущами. (Коз., Вибр., 1947, 119); Міщани й чернь..
Словник української мови в 11 томах
-
рогатка —
Горизонтальний брус з частими хрестовинами, який закріплявся на вертикальному стояку і в разі потреби закривав проїзд вулицею, дорогою.
Архітектура і монументальне мистецтво