рогатка
рога́тка
-и, ж.
1》 Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках.
|| тільки мн., перен. Взагалі якісь свідомо створені перешкоди.
2》 Дерев'яна розвилка з прив'язаною до обох кінців гумовою стьожкою для метання чого-небудь.
3》 заст. Металевий обруч з довгими вістрями, який з метою покарання одягається в'язневі на лице і замикається на шиї.
Великий тлумачний словник сучасної української мови