робітня
РОБІ́ТНЯ, і, ж., діал.
Майстерня.
Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Леся Українка);
* Образно. Гете видав свою переписку [листування] з Шиллером, свої спомини.., де сучасники уперше могли заглянути в духовну робітню великих поетів (І. Франко);
// Цех.
В канцелярії записали їх [робітників] прізвища і повели на фабрику. Проходили через широкі окремі робітні (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)