розбризканий

Розбри́зканий, -на, -не

Значення в інших словниках

1. розбризканий — розбри́зканий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розбризканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбризкати. || розбризкано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбризканий — РОЗБРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розбри́зкати. Ярошенко побіг [до санітарів], зоставивши після себе кров, розбризкану на сухому грудді, на білій, повитій по стеблах, березці (О. Гончар); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. розбризканий — РОЗБРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розбри́зкати. Ярошенко побіг [до санітарів], зоставивши після себе кров, розбризкану на сухому грудді, на білій, повитій по стеблах, березці (Гончар, Людина.., 1960, 94); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах