розбризканий

Розбри́зканий, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбризканий — розбри́зканий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розбризканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбризкати. || розбризкано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбризканий — РОЗБРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розбри́зкати. Ярошенко побіг [до санітарів], зоставивши після себе кров, розбризкану на сухому грудді, на білій, повитій по стеблах, березці (О. Гончар); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. розбризканий — РОЗБРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розбри́зкати. Ярошенко побіг [до санітарів], зоставивши після себе кров, розбризкану на сухому грудді, на білій, повитій по стеблах, березці (Гончар, Людина.., 1960, 94); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах