1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбризканий

розбри́зканий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розбризкати.

|| розбризкано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбризканий — розбри́зканий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розбризканий — РОЗБРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розбри́зкати. Ярошенко побіг [до санітарів], зоставивши після себе кров, розбризкану на сухому грудді, на білій, повитій по стеблах, березці (О. Гончар); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розбризканий — Розбри́зканий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розбризканий — РОЗБРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розбри́зкати. Ярошенко побіг [до санітарів], зоставивши після себе кров, розбризкану на сухому грудді, на білій, повитій по стеблах, березці (Гончар, Людина.., 1960, 94); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах