розбризканий
розбри́зканий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розбризкати.
|| розбризкано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозбри́зканий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розбризкати.
|| розбризкано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови