розбризкувати —
розбри́зкувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розбризкувати —
-ую, -уєш, недок., розбризкати, -аю, -аєш, док., перех. Розпліскувати рідину бризками, дрібними краплями. || Розпиляти, розсіювати що-небудь. || Розсипати, розкидати в різні боки (іскри, сніг і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розбризкувати —
РОЗБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док., що. Розпліскувати рідину бризками, дрібними краплями. Вона підійшла до великої білої миски з холодною водою, почала хлюпати на себе повними пригорщами, розбризкуючи воду по всій кімнаті (І.
Словник української мови у 20 томах
розбризкувати —
РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я.
Словник синонімів української мови
розбризкувати —
РОЗБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш; док., перех. Розпліскувати рідину бризками, дрібними краплями. Вона підійшла до великої білої миски з холодною водою, почала хлюпати на себе повними пригорщами...
Словник української мови в 11 томах
розбризкувати —
Розбризкувати, -кую, -єш сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Словник української мови Грінченка