Значення в інших словниках
-
розбурканий —
розбу́рканий дієприкметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
розбурканий —
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбуркати. 2》 у знач. прикм. Який перебуває у стані нервового збудження, схвильованості; неспокійний, стривожений. 3》 у знач. прикм. Якого стривожив, роздратував хто-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розбурканий —
РОЗБУ́РКАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розбу́ркати. Прокидались люди, розбуркані тривожним криком Прохора (А. Шиян); У Строганівці ревком вдарив на сполох. Все село було розбуркане, підняте на ноги (О.
Словник української мови у 20 томах
-
розбурканий —
ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл.
Словник синонімів української мови
-
розбурканий —
РОЗБУ́РКАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбу́ркати. Прокидались люди, розбуркані тривожним криком Прохора (Шиян, Баланда, 1957, 62); У Строганівці ревком вдарив на сполох.
Словник української мови в 11 томах