Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розкоханий

Розко́ханий, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розкоханий — розко́ханий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розкоханий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  3. розкоханий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкохати. 2》 у знач. прикм.Який, споживаючи багато їжі, став огрядним, жирним. || Який, живучи в достатках, став випещеним. || Який буйно розрісся за сприятливих умов (про рослинність).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розкоханий — РОЗКО́ХАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розкоха́ти. Дерева, розкохані попередніми дощами, поспускали своє рясне листя, мов попарені (Дніпрова Чайка); Одної ночі, вгніздившись між пружинистим гіллям густої розкоханої вшир на вільній волі вільхи...  Словник української мови у 20 томах
  5. розкоханий — РОЗКО́ХАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкоха́ти. Дерева, розкохані попередніми дощами, поспускали своє рясне листя, мов попарені (Дн. Чайка, Тв. 1960, 74); // У знач. прикм. На сонці відполіровано блиснуло її сите, розкохане тіло (Тют.  Словник української мови в 11 томах