розкоханий

розко́ханий

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкохати.

2》 у знач. прикм.Який, споживаючи багато їжі, став огрядним, жирним.

|| Який, живучи в достатках, став випещеним.

|| Який буйно розрісся за сприятливих умов (про рослинність).

Значення в інших словниках

1. розкоханий — розко́ханий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкоханий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
3. розкоханий — РОЗКО́ХАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розкоха́ти. Дерева, розкохані попередніми дощами, поспускали своє рясне листя, мов попарені (Дніпрова Чайка); Одної ночі, вгніздившись між пружинистим гіллям густої розкоханої вшир на вільній волі вільхи...  Словник української мови у 20 томах
4. розкоханий — Розко́ханий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розкоханий — РОЗКО́ХАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкоха́ти. Дерева, розкохані попередніми дощами, поспускали своє рясне листя, мов попарені (Дн. Чайка, Тв. 1960, 74); // У знач. прикм. На сонці відполіровано блиснуло її сите, розкохане тіло (Тют.  Словник української мови в 11 томах