розкоханий

РОЗКО́ХАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкоха́ти.

Дерева, розкохані попередніми дощами, поспускали своє рясне листя, мов попарені (Дн. Чайка, Тв. 1960, 74);

// У знач. прикм.

На сонці відполіровано блиснуло її сите, розкохане тіло (Тют., Вир, 1964, 239).

2. у знач. прикм. Який, споживаючи багато їжі, став огрядним, жирним;

// Який, живучи в достатках, став випещеним.

Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (Стельмах, I, 1962, 161);

// Який буйно розрісся за сприятливих умов (про рослинність).

Одної ночі, вгніздившись між пружинистим гіллям густої розкоханої вшир на вільній волі вільхи, хлопці вже стали засинати, як зненацька обидва стрепенулися (Загреб., Диво, 1968, 148).

Значення в інших словниках

1. розкоханий — розко́ханий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкоханий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
3. розкоханий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкохати. 2》 у знач. прикм.Який, споживаючи багато їжі, став огрядним, жирним. || Який, живучи в достатках, став випещеним. || Який буйно розрісся за сприятливих умов (про рослинність).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розкоханий — РОЗКО́ХАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розкоха́ти. Дерева, розкохані попередніми дощами, поспускали своє рясне листя, мов попарені (Дніпрова Чайка); Одної ночі, вгніздившись між пружинистим гіллям густої розкоханої вшир на вільній волі вільхи...  Словник української мови у 20 томах
5. розкоханий — Розко́ханий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)