Значення в інших словниках
-
розпиляний —
розпи́ляний дієприкметник від: розпиля́ти
Орфографічний словник української мови
-
розпиляний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпиляти II. || розпиляно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розпиляний —
РОЗПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпиля́ти². Коли розпиляний [дуб] ліг з повороту І в тіло уїлися зуби гаків, – На широкі груди ступила кіннота, Колишучи небо блиском підків (А. Малишко).
Словник української мови у 20 томах
-
розпиляний —
РОЗПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпиля́ти². Коли розпиляний [дуб] ліг з поворота І в тіло уїлися зуби гаків,— На широкі груди ступила кіннота, Колишучи небо блиском підків (Мал., Звенигора, 1959, 141).
Словник української мови в 11 томах