розпит —
ро́зпит іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
розпит —
-у, ч. Дія за знач. розпитати, розпитувати. || Запитання, яке вимагає відповіді, з'ясування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпит —
РО́ЗПИТ, у, ч. Дія за знач. розпита́ти, розпи́тувати. Ольга мало що чула з розпитів братиків (Н. Кобринська); Якусь хвилину вони дивилися один на одного, та зараз було не до розпитів (С. Журахович); // Запитання, яке вимагає відповіді, з'ясування.
Словник української мови у 20 томах
розпит —
РО́ЗПИТ, у, ч. Дія за знач. розпита́ти, розпи́тувати. Ольга мало що чула з розпитів братиків (Кобр., Вибр., 1954, 157); Якусь хвилину вони дивилися один на одного, та зараз було не до розпитів (Жур., До них іде..
Словник української мови в 11 томах