розпорошений

Розпоро́шений, -на, -не

Значення в інших словниках

1. розпорошений — розпоро́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпорошений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпорошити. 2》 у знач. прикм.Який розпорошився (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпорошений — РОЗПОРО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розпороши́ти. Дівчина зв'язалася з розпорошеними по району підпільниками (Д. Бедзик); Різьбленням займалися розпорошені у горах, відрізані один від одного бідарі (І. Волошин); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. розпорошений — РОЗПОРО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпороши́ти. Дівчина зв’язалася з розпорошеними по району підпільниками (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 60); Різьбленням займалися розпорошені у горах, відрізані один від одного бідарі (Вол., Дні..  Словник української мови в 11 томах