розпоротий

Розпо́рений і розпо́ротий, -та, -те

Значення в інших словниках

1. розпоротий — розпо́ротий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпоротий — розпорений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпороти. || розпорото, розпорено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпоротий — РОЗПО́РОТИЙ, РОЗПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпоро́ти. Спалахувала [війна] кровавим блиском розпоротих у лютім побоїщі животів та пробитих до мозку голів (Є. Кротевич); * Образно. Жорстокий досвід буряних ночей, Світань, розпоротих важким багнетом (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. розпоротий — РОЗПО́РОТИЙ, РОЗПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпоро́ти. Спалахувала [війна] кровавим блиском розпоротих у лютім побоїщі животів та пробитих до мозку голів (Крот., Сини.., 1948, 13); *Образно.  Словник української мови в 11 томах