1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розпоротий

Розпо́рений і розпо́ротий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпоротий — розпо́ротий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпоротий — розпорений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпороти. || розпорото, розпорено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпоротий — РОЗПО́РОТИЙ, РОЗПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпоро́ти. Спалахувала [війна] кровавим блиском розпоротих у лютім побоїщі животів та пробитих до мозку голів (Є. Кротевич); * Образно. Жорстокий досвід буряних ночей, Світань, розпоротих важким багнетом (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. розпоротий — РОЗПО́РОТИЙ, РОЗПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпоро́ти. Спалахувала [війна] кровавим блиском розпоротих у лютім побоїщі животів та пробитих до мозку голів (Крот., Сини.., 1948, 13); *Образно. Словник української мови в 11 томах