1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпоротий

розпо́ротий

розпорений, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розпороти.

|| розпорото, розпорено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпоротий — розпо́ротий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпоротий — РОЗПО́РОТИЙ, РОЗПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпоро́ти. Спалахувала [війна] кровавим блиском розпоротих у лютім побоїщі животів та пробитих до мозку голів (Є. Кротевич); * Образно. Жорстокий досвід буряних ночей, Світань, розпоротих важким багнетом (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. розпоротий — Розпо́рений і розпо́ротий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпоротий — РОЗПО́РОТИЙ, РОЗПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпоро́ти. Спалахувала [війна] кровавим блиском розпоротих у лютім побоїщі животів та пробитих до мозку голів (Крот., Сини.., 1948, 13); *Образно. Словник української мови в 11 томах