Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розпросторювати

Розпросто́рювати, -то́рюю, -то́рюєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розпросторювати — розпросто́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розпросторювати — -юю, -юєш, недок., розпросторити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Простягати в різних напрямах, займаючи великий простір. || Широко розкидати, розсувати. 2》 перен., рідко. Розповсюджувати, поширювати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпросторювати — РОЗПРОСТО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРОСТО́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. Простягати в різних напрямах, займаючи великий простір. Паводкова вода підступає до дерев, заповнює низинки, розпросторює далеко навкруги своє, поки ще спокійне дзеркало (з наук.  Словник української мови у 20 томах
  4. розпросторювати — РОЗПРОСТО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРОСТО́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Простягати в різних напрямах, займаючи великий простір.  Словник української мови в 11 томах