розстрига —
розстри́га іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
розстрига —
-и, ж. Служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець, монах, позбавлений чернецтва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розстрига —
РОЗСТРИ́ГА, и, ж. Служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець, монах, позбавлений чернецтва. [Паламар:] Одріж мені мою духовню принадлежність [духовну приналежність]! [Данило:] Та що це ви? Хіба ви розстрига, чи як? (М.
Словник української мови у 20 томах
розстрига —
РОЗСТРИ́ГА, и, ж. Служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець, монах, позбавлений монашества. [Паламар:] Одріж мені мою духовню принадлежність [духовну приналежність]! [Данило:] Та що це ви? Хіба ви розстрига, чи як? (Кроп.
Словник української мови в 11 томах