Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ром

Ром, ро́му, в -мі

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ром — ром 1 іменник чоловічого роду напій ром 2 іменник чоловічого роду, істота циган  Орфографічний словник української мови
  2. ром — ч. 1》 род. -у. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру. 2》 род. -а, етн., літ. Циган.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ром — Гарак  Словник чужослів Павло Штепа
  4. ром — РОМ¹, у, ч. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру. Краньцовський сидів на лаві за столом, а перед ним мала плескатенька пляшечка з ромом, трохи надпита, та й чарка (Л.  Словник української мови у 20 томах
  5. ром — (англ. rum) міцний спиртний напій з соку цукрової тростини.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ром — Спиртний напій (40-81% міцності), світло-коричневого кольору, який одержують шляхом перегонки і часткового очищення перебродженого соку цукрової тростини; найкращими вважаються ямайський р. та мартініка.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. ром — РОМ, у, ч. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру. Краньцовський сидів на лаві за столом, а перед ним мала плескатенька пляшечка з ромом, трохи надпита, та й чарка (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах