ром

ч.

1》 род. -у. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру.

2》 род. -а, етн., літ. Циган.

Значення в інших словниках

1. ром — ром 1 іменник чоловічого роду напій ром 2 іменник чоловічого роду, істота циган  Орфографічний словник української мови
2. ром — Гарак  Словник чужослів Павло Штепа
3. ром — РОМ¹, у, ч. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру. Краньцовський сидів на лаві за столом, а перед ним мала плескатенька пляшечка з ромом, трохи надпита, та й чарка (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. ром — (англ. rum) міцний спиртний напій з соку цукрової тростини.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ром — Спиртний напій (40-81% міцності), світло-коричневого кольору, який одержують шляхом перегонки і часткового очищення перебродженого соку цукрової тростини; найкращими вважаються ямайський р. та мартініка.  Універсальний словник-енциклопедія
6. ром — Ром, ро́му, в -мі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ром — РОМ, у, ч. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру. Краньцовський сидів на лаві за столом, а перед ним мала плескатенька пляшечка з ромом, трохи надпита, та й чарка (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах