рубель —
рубе́ль 1 іменник чоловічого роду карбованець розм. рубе́ль 2 іменник чоловічого роду дошка для качання білизни
Орфографічний словник української мови
рубель —
-бля, ч. 1》 Вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни. 2》 Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб утримати вантаж.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рубель —
Бля, ч., розм. Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном чи снопами й притягують за кінці мотузкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж. З зазубринами грім, немов рубель, пригнічує поважні хмари-гарби і часто падають їздового удари... (ЧТ:155).
Словник поетичної мови Василя Стуса
рубель —
РУБЕ́ЛЬ¹, бля́, ч., прост. прост. Те саме, що карбо́ванець 2. Із копійки рублі робляться (Номис); – Ой, на ж тобі, синку, Рубля золотого, Купи собі, синку, Коня вороного (з народної пісні)...
Словник української мови у 20 томах
рубель —
РУБЕ́ЛЬ (вузька дошка з ручкою та поперечними зарубками для качання білизни), МАГЛІВНИ́ЦЯ діал., МАҐІЛЬНИ́ЦЯ діал. Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Ю.
Словник синонімів української мови
рубель —
РУБЕ́ЛЬ¹, бля́, ч., розм. Те саме, що карбо́ванець 2. Із копійки рублі робляться (Номис, 1864, № 9919); — Ой, на ж тобі, синку, Рубля золотого, Купи собі, синку, Коня вороного (Укр.. лір.
Словник української мови в 11 томах
рубель —
I. Рубель, -бля м. 1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу. 2) Валекъ для катанія бѣлья — толстая плашка съ зарубками и рукоятью.
Словник української мови Грінченка