рубель
рубе́ль
Бля, ч., розм. Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном чи снопами й притягують за кінці мотузкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж.
З зазубринами грім, немов рубель,
пригнічує поважні хмари-гарби
і часто падають їздового удари... (ЧТ:155).
Словник поетичної мови Василя Стуса