рудавий —
руда́вий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
рудавий —
-а, -е, розм. Те саме, що рудуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рудавий —
РУДА́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рудува́тий. Моє довге рудаве волосся давало кузинам та кузинкам причину до прикрих глумливих жартів та сміху (О. Кобилянська); Під ногами в Івана кожний камінь вкривали рудаві мхи, грубі, м'які, шовкові (М.
Словник української мови у 20 томах
рудавий —
РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ (РЖА́ВИЙ), РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня — світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ (РУДЯ́ВИЙ) розм. (трохи рудий). І згадую Україну.
Словник синонімів української мови
рудавий —
РУДА́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рудува́тий. Моє довге рудаве волосся давало кузинам та кузинкам причину до прикрих глумливих жартів та сміху (Коб., І, 1956, 123); Під ногами в Івана кожний камінь вкривали рудаві мхи, грубі, м’які, шовкові (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах