Значення в інших словниках
-
рудавий —
руда́вий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
рудавий —
РУДА́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рудува́тий. Моє довге рудаве волосся давало кузинам та кузинкам причину до прикрих глумливих жартів та сміху (О. Кобилянська); Під ногами в Івана кожний камінь вкривали рудаві мхи, грубі, м'які, шовкові (М.
Словник української мови у 20 томах
-
рудавий —
РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ (РЖА́ВИЙ), РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня — світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ (РУДЯ́ВИЙ) розм. (трохи рудий). І згадую Україну.
Словник синонімів української мови
-
рудавий —
Руда́вий і рудя́вий, -ва, -ве рудя́вий і руда́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рудавий —
РУДА́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рудува́тий. Моє довге рудаве волосся давало кузинам та кузинкам причину до прикрих глумливих жартів та сміху (Коб., І, 1956, 123); Під ногами в Івана кожний камінь вкривали рудаві мхи, грубі, м’які, шовкові (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах