русалчин

Руса́лчин, -на, -не

Значення в інших словниках

1. русалчин — руса́лчин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. русалчин — -а, -е. Прикм. до русалка; належний русалці. Русалчин Великдень — за народними повір'ями – свято русалок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. русалчин — РУСА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до руса́лка; належний русалці. Водяник вигідно вкладається в очереті, очима слідкуючи роботу Русалчину (Леся Українка); – Я чув колись легенду, – замріяно продовжував Франтішек Слівка.  Словник української мови у 20 томах
4. русалчин — РУСА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до руса́лка; належний русалці. Водяник вигідно вкладається в очереті, очима слідкуючи роботу Русалчину (Л. Укр., III, 1952, 191); — Я чув колись легенду,— замріяно продовжував Франтішек Слівка.  Словник української мови в 11 томах