рівчачок

Рівчачо́к, -чка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в

Значення в інших словниках

1. рівчачок — рівчачо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рівчачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до рівчак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рівчачок — РІВЧАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рівча́к. Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Б. Грінченко); – Ні, ти ось що пообіцяй... – несподівано запинаючись, почав Ходак таємниче, і над переніссям його занепокоєно збіглися два рівчачки (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
4. рівчачок — РІВЧАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рівча́к. Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Гр., І, 1963, 417); — Ні, ти ось що пообіцяй… — несподівано запинаючись, почав Ходак таємниче, і над переніссям його занепокоєно збіглися два рівчачки (Баш, Надія, 1960, 196).  Словник української мови в 11 томах
5. рівчачок — Рівчачок, -чка м. ум. отъ рівчак.  Словник української мови Грінченка