Великий тлумачний словник сучасної мови

рівчачок

рівчачо́к

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до рівчак.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рівчачок — рівчачо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рівчачок — РІВЧАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рівча́к. Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Б. Грінченко); – Ні, ти ось що пообіцяй... – несподівано запинаючись, почав Ходак таємниче, і над переніссям його занепокоєно збіглися два рівчачки (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
  3. рівчачок — Рівчачо́к, -чка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рівчачок — РІВЧАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рівча́к. Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Гр., І, 1963, 417); — Ні, ти ось що пообіцяй… — несподівано запинаючись, почав Ходак таємниче, і над переніссям його занепокоєно збіглися два рівчачки (Баш, Надія, 1960, 196).  Словник української мови в 11 томах
  5. рівчачок — Рівчачок, -чка м. ум. отъ рівчак.  Словник української мови Грінченка