Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сатирик

Сати́рик, -ка; -рики, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сатирик — сати́рик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. сатирик — див. письменник  Словник синонімів Вусика
  3. сатирик — -а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сатирик — Глузій, кпинар  Словник чужослів Павло Штепа
  5. сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів.  Словник української мови у 20 томах
  6. сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів.  Словник української мови в 11 томах