сатирик

САТИ́РИК, а, ч.

Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир.

Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Великий англійський сатирик – справді одна з найскладніших постатей в історії світової літератури (з наук. літ.);

Почесне місце серед українських публіцистів і сатириків посідає Ярослав Галан (з навч. літ.);

Під гострий пензель плакатистів-сатириків неминуче потрапляють п'яниці і недбайливі господарі, літуни і ледарі, .. – все, що заважає нашому рухові вперед (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. сатирик — сати́рик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сатирик — див. письменник  Словник синонімів Вусика
3. сатирик — -а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сатирик — Глузій, кпинар  Словник чужослів Павло Штепа
5. сатирик — Сати́рик, -ка; -рики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів.  Словник української мови в 11 томах