сатирик

САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир.

Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Великий англійський сатирик — справді одна з найскладніших постатей в історії світової літератури (Рад. літ-во, 5, 1968, 61);

Почесне місце серед українських публіцистів і сатириків посідає Ярослав Галан (Іст. укр. літ., II, 1956, 295);

Під гострий пензель плакатистів-сатириків неминуче потрапляють п’яниці і недбайливі господарі, літуни і ледарі,..— все, що заважає нашому рухові вперед (Наука і культура.., 1971, 273).

Значення в інших словниках

1. сатирик — сати́рик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сатирик — див. письменник  Словник синонімів Вусика
3. сатирик — -а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сатирик — Глузій, кпинар  Словник чужослів Павло Штепа
5. сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів.  Словник української мови у 20 томах
6. сатирик — Сати́рик, -ка; -рики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)