сатирик
САТИ́РИК, а, ч.
Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир.
Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Великий англійський сатирик – справді одна з найскладніших постатей в історії світової літератури (з наук. літ.);
Почесне місце серед українських публіцистів і сатириків посідає Ярослав Галан (з навч. літ.);
Під гострий пензель плакатистів-сатириків неминуче потрапляють п'яниці і недбайливі господарі, літуни і ледарі, .. – все, що заважає нашому рухові вперед (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сатирик — сати́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сатирик — див. письменник Словник синонімів Вусика
- сатирик — -а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сатирик — Глузій, кпинар Словник чужослів Павло Штепа
- сатирик — Сати́рик, -ка; -рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Словник української мови в 11 томах