сатирик

Сати́рик, -ка; -рики, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сатирик — сати́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сатирик — див. письменник Словник синонімів Вусика
  3. сатирик — -а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сатирик — Глузій, кпинар Словник чужослів Павло Штепа
  5. сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Словник української мови у 20 томах
  6. сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Словник української мови в 11 томах