сатирик

сати́рик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сатирик — див. письменник Словник синонімів Вусика
  2. сатирик — -а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сатирик — Глузій, кпинар Словник чужослів Павло Штепа
  4. сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Словник української мови у 20 томах
  5. сатирик — Сати́рик, -ка; -рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Словник української мови в 11 томах