сатирик
сати́рик
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сатирик — див. письменник Словник синонімів Вусика
- сатирик — -а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сатирик — Глузій, кпинар Словник чужослів Павло Штепа
- сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Словник української мови у 20 томах
- сатирик — Сати́рик, -ка; -рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сатирик — САТИ́РИК, а, ч. Представник сатиричного напряму в літературі або мистецтві; автор сатир. Суперечки про Свіфта розпочалися ще за життя письменника й не припиняються до наших днів. Словник української мови в 11 томах