свищик

Сви́щик, -ка; -щики, -ків

Значення в інших словниках

1. свищик — сви́щик іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. свищик — див. свисток  Словник синонімів Вусика
3. свищик — -а, ч., розм. Те саме, що свисток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. свищик — СВИ́ЩИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к. [Селім (зриває з Бея свищика й голосно свистить):] До мене! (В. Самійленко); Окремою групою керамічних виробів є іграшки – ліплені свищики у вигляді коників, пташок та набір глиняних глечиків (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
5. свищик — СВИ́ЩИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к. [Селім (зриває з Бея свищика й голосно свистить):] До мене! (Сам., II, 1958, 212); Окремою групою керамічних виробів є іграшки — ліплені свищики у вигляді коників, пташок та набір глиняних глечиків (Нар. мист..  Словник української мови в 11 томах
6. свищик — Свищик, -ка м. Свистокъ.  Словник української мови Грінченка