свищик
СВИ́ЩИК, а, ч., розм.
Те саме, що свисто́к.
[Селім (зриває з Бея свищика й голосно свистить):] До мене! (В. Самійленко);
Окремою групою керамічних виробів є іграшки – ліплені свищики у вигляді коників, пташок та набір глиняних глечиків (з наук.-попул. літ.);
М'яко віддавалися в широкому степу переклики тривожних голосів і свищиків (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)