Великий тлумачний словник сучасної мови

свищик

сви́щик

-а, ч., розм.

Те саме, що свисток.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. свищик — сви́щик іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. свищик — див. свисток  Словник синонімів Вусика
  3. свищик — СВИ́ЩИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к. [Селім (зриває з Бея свищика й голосно свистить):] До мене! (В. Самійленко); Окремою групою керамічних виробів є іграшки – ліплені свищики у вигляді коників, пташок та набір глиняних глечиків (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
  4. свищик — Сви́щик, -ка; -щики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. свищик — СВИ́ЩИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к. [Селім (зриває з Бея свищика й голосно свистить):] До мене! (Сам., II, 1958, 212); Окремою групою керамічних виробів є іграшки — ліплені свищики у вигляді коників, пташок та набір глиняних глечиків (Нар. мист..  Словник української мови в 11 томах
  6. свищик — Свищик, -ка м. Свистокъ.  Словник української мови Грінченка