свояк —
своя́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
свояк —
Брат дружини; Д. родич; ЖМ. близька людина, як ім. свій.
Словник синонімів Караванського
свояк —
-а, ч. 1》 Брат дружини. || Чоловік жінчиної сестри. 2》 діал. Родич. 3》 розм. Своя, близька людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
свояк —
Родич, (вона) родичка, (вони) рідня, див. фаміліянт
Словник чужослів Павло Штепа
свояк —
СВОЯ́К, а́, ч. 1. Брат дружини. [Денис:] Мокрина таки трохи чи не з рідні нам, бо брата мого у других, Ригорія Шапувала, свояк та держав її небогу, Петрову дочку... (М. Кропивницький); // Чоловік жінчиної сестри.
Словник української мови у 20 томах
свояк —
Ми свояки: його батько і мій батько коло однієї печі грілись. Жарт, коли безпідставно вдають із себе рідню. Ми свояки: його мама й моя мама на одній воді хустки прали. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.
Приповідки або українсько-народня філософія
свояк —
А, ч. Своя людина. Він свояк, тож можеш спокійно розповідати.
Словник сучасного українського сленгу
свояк —
(-а) ч.; мол. Своя людина у всіх компаніях. ПСУМС, 63.
Словник жарґонної лексики української мови
свояк —
своя́к з лі́вої щоки́, ірон. Нерідна, чужа людина. (Маруся:) Сват він мені чи брат, чи яка рідня?.. (Іван:) Та так, ніби свояк з лівої щоки… (М. Кропивницький).
Фразеологічний словник української мови
свояк —
РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм., КРЕВНЯ́К діал., СВОЯ́К розм. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко.
Словник синонімів української мови
свояк —
СВОЯ́К, а́, ч. 1. Брат дружини. [Денис:] Мокрина таки трохи чи не з рідні нам, бо брата мого у других, Ригорія Шапувала, свояк та держав її небогу, Петрову дочку… (Кроп., II, 1958, 437); // Чоловік жінчиної сестри.
Словник української мови в 11 томах
свояк —
Свояк, -ка м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека. Ном. № 7962.
Словник української мови Грінченка