світилка

Світи́лка, -лки, -лці; -ти́лки, -ти́лок

Значення в інших словниках

1. світилка — світи́лка іменник жіночого роду, істота дівчина, що виконує обряд на весіллі  Орфографічний словник української мови
2. світилка — -и, ж. Дівчина, що виконує обряд тримання меча й свічки на весіллі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. світилка — СВІТИ́ЛКА, и, ж. Дівчина, що виконує обряд тримання меча й свічки на весіллі. – Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Де світилки з друженьками, Старости, бояре? (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. світилка — СВІТИ́ЛКА, и, ж. Дівчина, що виконує обряд тримання меча й свічки на весіллі. — Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Де світилки з друженьками, Старости, бояре? (Шевч.  Словник української мови в 11 томах