світилка

світи́лка

іменник жіночого роду, істота

дівчина, що виконує обряд на весіллі

Значення в інших словниках

1. світилка — -и, ж. Дівчина, що виконує обряд тримання меча й свічки на весіллі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. світилка — СВІТИ́ЛКА, и, ж. Дівчина, що виконує обряд тримання меча й свічки на весіллі. – Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Де світилки з друженьками, Старости, бояре? (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. світилка — Світи́лка, -лки, -лці; -ти́лки, -ти́лок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. світилка — СВІТИ́ЛКА, и, ж. Дівчина, що виконує обряд тримання меча й свічки на весіллі. — Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Де світилки з друженьками, Старости, бояре? (Шевч.  Словник української мови в 11 томах