Значення в інших словниках
-
себелюбний —
себелю́бний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
себелюбний —
-а, -е. Який любить тільки себе, який дбає тільки про свої інтереси; егоїстичний. || Власт. такій людині. || Сповнений себелюбства.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
себелюбний —
СЕБЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить тільки себе, який дбає тільки про свої інтереси; егоїстичний. Таких себелюбних, запопадливих і боягузливих Нерчин зустрічав. Він знав, чим їх лікувати (Н. Рибак); // Власт. такій людині.; // Сповнений себелюбства.
Словник української мови у 20 томах
-
себелюбний —
ЕГОЇСТИ́ЧНИЙ (який дбає тільки про себе, власні інтереси; сповнений егоїзму), СЕБЕЛЮБНИЙ, САМОЛЮ́БНИЙ. — Творчість, — кажу я, — поняття егоїстичне й навіть егоцентричне в своїй глибокій суті. (Нині я так не думаю!) (Ю.
Словник синонімів української мови
-
себелюбний —
СЕБЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить тільки себе, який дбає тільки про свої інтереси; егоїстичний. Таких себелюбних, запопадливих і боягузливих Нерчин зустрічав. Він знав, чим їх лікувати (Рибак, Час.., 1960, 759); // Власт.
Словник української мови в 11 томах