селючка —
селю́чка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
селючка —
-и, розм. Жін. до селюк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
селючка —
СЕЛЮ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до селю́к. Хазяйка зараз же поставила її за роботу до печі. Кілька разів налаяла, що селючка і нічого не тямить, хоч Левантина робила все, як треба (Б.
Словник української мови у 20 томах
селючка —
СЕЛЮ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до селю́к. Хазяйка зараз же поставила її за роботу до печі. Кілька разів налаяла, що селючка і нічого не тямить, хоч Левантина робила все, як треба (Гр.
Словник української мови в 11 томах
селючка —
Селючка, -ки ж. Жительница села, деревенщина. МВ. І. 25.
Словник української мови Грінченка