Орфографічний словник української мови

селючка

селю́чка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. селючка — -и, розм. Жін. до селюк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. селючка — СЕЛЮ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до селю́к. Хазяйка зараз же поставила її за роботу до печі. Кілька разів налаяла, що селючка і нічого не тямить, хоч Левантина робила все, як треба (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. селючка — Селю́чка, -чки, -чці; -лю́чки, -лю́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. селючка — СЕЛЮ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до селю́к. Хазяйка зараз же поставила її за роботу до печі. Кілька разів налаяла, що селючка і нічого не тямить, хоч Левантина робила все, як треба (Гр.  Словник української мови в 11 томах
  5. селючка — Селючка, -ки ж. Жительница села, деревенщина. МВ. І. 25.  Словник української мови Грінченка