середняк

Середня́к, -ка́; -няки́, -кі́в

Значення в інших словниках

1. середняк — середня́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. середняк — див. скромний  Словник синонімів Вусика
3. середняк — -а, ч. 1》 іст. Селянин-одноосібник, який мав невелику земельну ділянку, обробляв її власними силами і займав проміжне становище між бідняком і куркулем. || у знач. збірн. Середняки; середняцтво. 2》 розм. Людина посередніх здібностей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. середняк — СЕРЕДНЯ́К, а́, ч. 1. Селянин-одноосібник, який мав невелику земельну ділянку і обробляв її власними силами. – Скажи.., який із нього куркуль?...  Словник української мови у 20 томах
5. середняк — СЕРЕДНЯ́К, а́, ч. 1. Селянин-одноосібник, який мав невелику земельну ділянку, обробляв її власними силами і займав проміжне становище між бідняком та куркулем. — Скажи.., який із нього куркуль?...  Словник української мови в 11 томах
6. середняк — Середняк, -ка м. Сердцевина рога. см. осередок 1. Вас. 163.  Словник української мови Грінченка